- скорчений
- -на, -не, Св.Дієпр. пас. мин. ч. до скорчити.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
скорчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скорчити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
скорчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
скарлючений — а, е. 1) розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1). 2) у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. || Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.) … Український тлумачний словник
сучкуватий — а, е. 1) Який має багато сучків, з сучками; вузлуватий. 2) перен. Скоцюрблений, скорчений, з виступаючими суглобами (про тіло людини, її пальці і т. ін.) … Український тлумачний словник